Безощадність, -ности, ж. Безпощадность.
Виспівувати, -вую, -єш, сов. в. виспівати, -ваю, -єш, гл.
1) Только несов. в. Пѣть, распѣвать. Любо він було пісні виспівує ясними зорями. Грає кобзарь, виспівує, аж лихо сміється.
2) Добывать, добыть пѣніемъ. Виспівав собі дівчину любу та гарну.
3) Пѣть, пропѣть. А як думу виспіваю, сяду в чистім полю. 92.
4) Выражать, выразить пѣніемъ. Виспіває горе. Вона наче мою долю виспівує.
5) Только сов. в. Пропѣть извѣстное время. Таке співуче, що ввесь день тобі виспіває.
6) Терять, потерять отъ пѣнія. Увесь голос виспівав і бандуру потрощив.
Гайта, -ти, ж. Распутная дѣвка.
Домі́вни́к, -ка́, м. Домочадецъ. І перед власними домовниками моїми.
Кокиняк, -ка, м. = кокин.
Підторкувати, -кую, -єш, сов. в. підторкнути, -ну, -неш, гл. Подгонять, подогнать (лошадь). Доріжка добра... тільки підторкує шкапу.
Погожий, -а, -е. 1) Ясный, чистый, свѣтлый. Не погожа в ставу вода, — летять (утенята) до криниці. З погожої криниченьки коня напувати. Погожий сояшний день.
2) Благопріятный, попутный (о вѣтрѣ). Погожий вітер дме.
Позморожувати, -жую, -єш, гл. Заморозить (многихъ). Ця зіма багато людей позморожувала.
Прошаткувати, -ку́ю, -єш, гл. Проработать, шинкуя капусту.
Скитувати, -ту́ю, -єш, гл. Жить скитникомъ. Хто ж у цім скиту скитуватиме?
