Бурити, -рю, -риш, гл.
1) Разрушать, ниспровергать, разорить.
2) Сильно лить, литься. Бурить як з барила.
3) Волновать, возмущать.
4) Рыть. Киртиця бурит землю.
Виригати, -гаю, -єш, сов. в. виригати, -гаю, -єш, одн. в. виригнути, -гну, -неш, гл. Изрыгать, изрыгнуть.
Зготовля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. згото́вити, -влю, -виш, гл. = готувати, зготувати. Ягідочки рвала, цибульку щипала, — я ж тому хлопчині снідать зготовляла.
Радісінький, -а, -е. Очень радый. Радісінькі, що піймали.
Скахва, -ви, ж. У овчинниковъ: инструментъ для очистки кожъ: широкій ножъ, вставленный вдоль въ край деревянной дощечки. Cм. шкафа.
Стрівожити, -жу, -жиш, гл. Встревожить.
Тверднути, -ну, -неш, гл. Твердѣть, затвердѣть.
Узбережжя, -жя, с. Берегъ, побережье. Будеш лежати, Тарасе, на рідній Україні, на узбережжі славного Дніпра.
Цілник, -ка, м.
1) Земля, не тронутая вглубь (напр. копаньемъ), а только сверху (напр. вспашкой).
2) цілником поїхати. Поѣхать полемъ, а не дорогой.
Чєра, -ри, ж. Жидкая куле́ша. (Cм.).
