Богодавець, -вця, м. Данный Богомъ (въ сказкѣ). Родився він, охрестили його і дали йому ім'я Іван Богодавець. Бог дав і Богодавцем назвали його.
Бушля, -лі, ж.
1) Самка аиста.
2) Цапля.
Гончаро́вий и ганчаро́вий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный горшечнику. Нехай горшки б'ються на гончарову голову.
Гудо́к, -дка́, м. Родъ духового инструмента. Гудеть, як гудок.
Корінь, -ня, м. Корень. Камінь росте без коріня. Ум. корінець, корінчик. Схотілась буря і зломила деревце бідне з корінцем. Хріну корінчик. Ув. коріни́ще. Істовк собі головище об дубове корінище.
Налоскота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Нащекотать.
Паша, -ші, ж.
1) Кормъ для скота, подножный кормъ. Та солома ще може піде й на пашу. Ой коні наші сиваші, чи були ви на паші? Займи нашу телусю та пожени на. пашу, на панську толоку. Да корівка ваша вже стара. — Ні, не стара; яка вона стара? всього сьома паша.
2) Наживка для удочки.
Підпряжка, -ки, ж. Припряжка.
Полад, -ду, м. Ладъ, порядокъ. Ні ладу, ні поладу нема.
Терликання, -ня, с. Пиликанье.
