Бгайниця, -ці, ж. Женщина, дѣлающая изъ тѣста свадебные хлѣбы. Cм. бгати.
Друко́ваний, -а, -е. Печатный. Друкована словесність. Як же піднялися братства церковні свою.... віру од Унії наукою церковною, книжками друкованими та школами братськими боронити. 2) Ученый (иронично). Такі, бачте, люде: все письменні, друковані, сонце навіть гудять. Люде письменні й друковані. Иногда употребляется умышленно въ двузначномъ смыслѣ: можно понять, что дѣло идетъ и о тѣлесномъ наказаніи друком (дрюком) — т. е. палкою. Вчений, та не друкований (дрюкований) т. е. недоученный — подразумѣвается: при помощи дрюка, палки, почему въ варіантахъ этой пословицы бываетъ и такъ: вчений, та не довчений, — не провчений, — не товчений.
Закля́чуваний, -а, -е. ? ши́ло закля́чуване. У сапожниковъ: шило для подшивки лубковъ.
Магля́за, -зи, об. Имѣющій, имѣющая запачканное лицо.
Пригін, гону, м.
1) Пригонъ.
2) Понужденіе. А що біжить без пригону, без пригону, без повода?
3) у пригоні ходити. О волахъ впряженныхъ въ плугъ: быть во второй средней парѣ.
Ранений, -а, -е. Раненый. Реве, як ранений кабан.
Розігнати, -ся. Cм. розганяти, -ся.
Самостайно, самостійно, нар. Самостоятельно.
Трістя, -тя, трісця, -ця, с. Трясина, тонкое мѣсто. Я хутко, миттю постараюсь в трістя його к чортам загнать.
Хутенький, -а, -е. , хутенько, нар. Ум. отъ хуткий, хутко.
