Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зумітися

Зумітися, міюся, мієшся, гл. 1) = зуміти. А щоб ти зумілася! Ковел. у. 2) Поразиться, изумиться. Дівчина зумілася, де доля поділася. Чуб. V. 119.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 188.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУМІТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУМІТИСЯ"
Голик, -ка, м. = голиш? Із голика не буде волика. Грин. І. 236.
Знаменята, -нят, с. мн. Значки или клейма на рогатомъ скотѣ, налагаемые на него гуцулами предъ выгономъ въ полонину. Кождий кладе своїй маржині свої знаменьи́та. Шух. І. 196, 197.
Купінка, -ки, ж. = купка. Желех. Купінки — малі копиці сіна. Вх. Зн. 30.
Наля́пувати, -пую, -єш, сов. в. наля́пати, -паю, -єш, гл. 1) Напачкивать, напачкать, накапывать, накапать. 2) Только сов. в.: Нахлопать, настучать. 3) Набалтывать, наболтать (языкомъ).
Передплата, -ти, ж. Подписка (на изданіе). Желех.
Повинути, -ну, -неш, гл. Нахлынуть. Фаля повинула, човен затопила. Гол. І. 184.
Податковий, -а, -е. Податной. Єв. Мт. XXII. 9.
Прощати, -ща́ю, -єш, сов. в. прости́ти, -щу́, -сти́ш, гл. 1) Прощать, простить. Хто чого не знає, тому то Бог прощає. Посл. 2) Прощавай, прощай, прощайте. Прощай, прощайте. Прощавайте, піду вже од вас. Харьк. Прощай, прощай, громадонько. Мет. 23. Прощайте, маленькії діти і вірная дружино. Чуб. V. 442.
Троскатися, -каюся, -єшся, гл. Заботиться, печься, безпокоиться. Вх. Зн. 71.
Удовольнення, -ня, с. Удовлетвореніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУМІТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.