Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зумітися

Зумітися, міюся, мієшся, гл. 1) = зуміти. А щоб ти зумілася! Ковел. у. 2) Поразиться, изумиться. Дівчина зумілася, де доля поділася. Чуб. V. 119.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 188.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУМІТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУМІТИСЯ"
Вернець, -нця, м. = вочкарь. Угор.
Відмінити, -ся. Cм. відміняти, -ся.
Вусельниця, -ці, ж. = гусениця. Вх. Пч. І. 6.
Обмах, -ху, м. Обхватъ. Дуби утовшки на обмах. Харьк. у.
Пересовувати, -вую, -єш, гл. = пересувати.
Пліндрування, -ня, с. Грабежъ, разореніе, опустошеніе.
Понамінювати, -нюю, -єш, гл. Намѣнять (во множествѣ). Щетинник усячини понамінює: і полотна, і щетини, і яєць, а тоді в городі й продає. Славяносерб. у.
Скипень, -пня, м. Сильный холодъ зимою при тихой погодѣ. Уман. у.
Ужиткування, -ня, с. Употребленіе, извлеченіе пользы. Желех.
Чиншовик, -ка, м. Платящій чиншъ, состоящій на чиншевомъ положеніи.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУМІТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.