Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зуповний

Зуповний, -а, -е. Полный. Треба, кажуть, ізозвати зуповную раду, щоб і військо з Запорожжя було на раді. К. ЧР. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУПОВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУПОВНИЙ"
Ворик, -ка, м. Ум. отъ вір 3. Жеребчикъ. Шух. І. 211.
Забуза́нити, -ню, -ниш, гл. Заговорить, попести (чепуху)? Вона йому нісенітницю як забузанила, то він і рукою махнув.
Музи́чний, -а, -е. Музыкальный. Музичні вар'яції. Левиц. І. Музичний і читальний вечір. О. 1862. III. 26.
Невмірайко, -ка, м. = невмірака. К. ПС. 113.  
Несвідомо нар. 1) Не зная; безъ вѣдома. 2) Безсознательно.
Отаманство, -ва, с. Званіе, обязанность, положеніе атамана. Г. Барв. 141. Добивсь до отаманства, та й умер. Отаманство не легке діло.
Перешкрябнути, -ну́, -не́ш, гл. Перецарапнуть.
Покощувати, -щую, -єш, гл. 1) Лакировать; алифить; глазировать. Що маляр малював ще й покощував, вовницею — кучерями повимощував. Н. п. Стоять мостоньки калиновії, калиновії, покощенії. Гол. II. 27. Та покощувано і полощувано шишечку. Мил. 155.
Прикоренитися, -нюся, -нишся, гл. Прикрѣпиться корнями.
Приляпати, -паю, -єш, гл. Пришлепать.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУПОВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.