Вицирклювати, -люю, -єш, гл. Очертить кругъ (цыркулемъ).
Мота́тися, -та́юся, -єшся, [p]одн. в.[/p] мотну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Мотаться, мотнуться, болтаться. А ти, хвуст, що робив?.. Мотався да чеплявся то за кущ, то за пеньок. 2) Шататься, ходить, дѣлая то одно, то другое; хлопотать, суетиться. Бабуся мотається по своїй хаті, як клубок, да все робить. «Світи світло! сип вечеряти!». Чоловік схопився, мотається, кинувся до печі, горшки витягає. мотнутися — броситься, то-же, что и метнутися.
Поковзом нар. Скользя. Бим мужики бабу, та потім поковзом тягли.
Понівечити, -чу, -чиш, гл. Попортить; искалѣчить. Усяке садиво понівечило грядом. Бо ти мене, безталанну, понівечив дуже.
Посвідувати, -ду́ю, -єш, гл. Засвидѣтельствовать. Нехай же перш люде скажуть, посвідують, чи вона до любови, по добрій злагоді йде за його заміж.
Постаростувати, -ту́ю, -єш, гл. Побыть старостою.
Прожерти Cм. прожирати.
Простоволосий, -а, -е. Съ непокрытой головой, съ распущенными волосами. Голе, босе й простоволосе — треба йти! Бенеря без спідниці, боса, в халатику, простоволоса.
Снозик, -ка, м.
1) Ум. отъ сніз.
2) Въ остовѣ плетеной изъ лозы корзинки — поперечные прутья, около которыхъ загибаются тонкіе прутья, составляющіе сплошную стѣнку корзины.
Тий мѣст. = той.
