Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зурочити

Зурочити, -чу, -чиш, гл. Сглазить. Дівчатам годиться иноді вмиваться з помийниці, щоб хто не зурочив. Грин. II. 31. Лихе око зурочило наше щастя. О. 1862. VIII. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУРОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУРОЧИТИ"
Виготовляти, -ляю, -єш, сов. в. виготовити, -влю, -виш, гл. = виготовувати, виготувати. Мнж. 177. — ниву. Як ріллю виготовив, Богу помоливсь — і все. Кіевск. у.
Здоро́вити, -влю, -виш, гл. Поздравлять. Желех.
Непочатий, -а, -е. Неначатый, нетронутый. Непочатою водою мийте біле тіло. Мкр. Н.
Нора, -ри, ж. 1) Нора. 2) Жив. Hypudaens glareolus. Шух. І. 22. Cм. нориця 2. Ум. нірка. Ув. нороха. Мнж. 69.
Оббанити, -ню, -ниш, гл. Обмыть. Треба тебе (людину) оббанити. Мнж. 48. А діжу, як спече хліба, то не вискромаде, не оббане. Мнж. 99.
Ожити, -ся. Cм. оживати, -ся.
Порушище, -щі, ж. Ув. отъ поруха.
Приваблювання, -ня, с. Привлечете.
Причепливий, -а, -е. Навязчивый, придирчивый. Левиц. Пов. 146.
Уступне, -ного, с. Взносъ при вступленіи въ какое-ниб. организованное общество.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУРОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.