Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зурочити

Зурочити, -чу, -чиш, гл. Сглазить. Дівчатам годиться иноді вмиваться з помийниці, щоб хто не зурочив. Грин. II. 31. Лихе око зурочило наше щастя. О. 1862. VIII. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУРОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУРОЧИТИ"
Брезкий и брезький, -а, -е. = брезклий 1. Мнж. 176.
Бур'Янник, -ка, м. Порода небольшого чернобураго медвѣдя, обитающаго въ бур'янах и кустарникахъ. Вх. Пч. II. 7.
Гача, -ча́ти, с. = лоша. Вх. Лем. 402. Ум. гачатко.
Дава́ння, -ня, с. 1) Даваніе. Воно ж і даванню кінець є. Мир. Пов. І. 116. 2) = Данкя́ 2. Давання гірше трутизни. Ном.
Канархист, -та, м. Клирошанинъ. Бил. Нос.
Ли́врити, -рю, -риш, гл. Плохо читать. Вчився він добре на филозофії: в шіснадцять літ письмо мимрив та все по латині ливрив. КС. 1882. IX. 480.
Моше́нство, -ва, с. Мошенничество. А на торговиці, де коней та волів продають, — скільки там мошенства, неправди! О. 1861. VI. 76.
Порозспівуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Распѣться (о многихъ).
Розсвінути, -не, гл. безл. Разсвѣсть, наступить разсвѣту. Так рано встала, що аж на порозі розсвінуло. Ном. № 13900.
Цвіріньок, -нька, м. = цвіркун. Вх. Пч. І. 6.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУРОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.