Блазнюк, -ка, м. = блазень.
Бренькіт, -коту, м. = бринькання.
Викакати, -каю, -єш, гл. дѣтск. Испражнить.
Змогти, зможу, -жеш, гл. 1) Смочь, быть въ состояніи. Бо ти будеш сварити, а я ся журити, то не зможу, молоденька, по світі ходити. А вже мені старенькому без коня пропадати, не зможу я по степах чвалати. Не зміг одвести очей од молодої. Коли хочеш, зможеш мене очистити. 2) Одолѣть. Божевілля-кохання змогло безщасну. Два дні не спить і сон його не зможе.
Зрунтати, -таю, -єш, гл. Испортить, сдвинуть съ мѣста, почти разрушить.
Катрага, -ги, ж.
1) Шалашъ; шалашъ или хижина въ пчельникѣ или надъ погребомъ.
2) Стропила для шатра. Ум. катражка. Хлопці, як їдуть на ніч коні пасти, то часом роблять для захисту катражку. Хто на сонці спать ліг і од сонця катражку зробив, з свити або з рядна, на триніжках нап'яв, або снопи поставив і на снопи накинув.
Мату́ла, -ли, ж. Вся сѣть невода, кромѣ матні.
Подоростати, -та́ємо, -єте, гл. Дорасти (о многихъ).
Пстружок, -жка, м. Ум. отъ пструг.
Фу́кання, -ня, с. 1) Дуновеніе (ртомъ). 2) Крики (на кого), брань.
