Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковалір

Ковалір, -ра, м. Кавалеръ, мужчина. Сама знаю, що не маю кавалера близько. Грин. III. 185. Плачуть мами зи синами, жінки за мужами, а дівчата ластів'ята за кавалерами. Галич. 1867. 2) Холостякъ. Бувай, бувай, Касю, здорова, я їду кавалір, а ти вдова. Чуб. V. 355. 3) Кавалеристъ. І без тебе ся нам жало королеві і полякам, кавалірам і козакам. Pauli. Ум. кавале́рочок. Мил. 216.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАЛІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАЛІР"
Болячкуватий, -а, -е. Покрытый нарывами, чирьями.
Заопирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заупорствовать. Піди, кажу, піди!.. так він заопирував, вражий син, таки не пішов! Канев. у.
За́чіси, -сів, м. мн. Прическа. МВ.
Інтерес, -су, м. Выгода, польза, интересъ. Ном. № 1381.
Нестеменно нар. Точь-въ-точь. Окунів небіж та й Окунів, — нестеменно Окунів. Мир. ХРВ. 16.
Повкупі нар. Вмѣстѣ. Ми з Катрею зараз зійшли з хати, стали повкупі під дверима. МВ. ІІ. 111.
Поскупитися 2, -плюся, -пишся, гл. Поскупиться. Наділив Бог і розумом, і голосом, і вродою, та на талан поскупився. Ком. Пр. № 361. Не поскупись наняти биржу. Кв.
Розумнішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться умнѣе, умнѣть. Ном. № 4164.
Хороство, -ва, с. Пригожесть. Що по тому хоростві, як не вміє жати? Н. Вол. у. Ой, мати моя, що ти гадала, шо мені світ зав'язала? Ци на хороство, ци на багацтво, ци на хорошу вроду? Чуб. V. 221.
Шкитавий, -а, -е. Бродячій, не имѣющій опредѣленнаго мѣста жительства. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВАЛІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.