Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кавальчик

Кавальчик, -ка, м. Ум. отъ кавал. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАВАЛЬЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАВАЛЬЧИК"
Балювання, -ня, с. = балування.
Бистрень, -ня, м. Потокъ, быстрый ручей. Брати мої невірні, як той бистрень, що дзюркотить на провесні в долині. К. Іов. 14.
Водопійча, -ча́ти, с. = кухоль (для воды). Шух. І. 264.
Вошковий, -а, -е. Ко вши относящійся. вошкове зілля. Раст. Ononis hircina. Вх. Уг. 232.
Красуня, -ні, ж. Красавица. Й я не молода, але й дячиха красуня — нічого сказати. Левиц. ПЙО. 372.
Надгорта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. надгорнути, -рну, -неш, гл. Отгребать, отгресть часть. Надгорни трошки жару.
Напрацюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. Натрудиться, наработаться. Напрацювавсь добре, поки постягав каміння докупи.
Перемогти, ся. Cм. перемагати, -ся.
Тестюра, -ри, м. Грубо-ласкат.: тесть. Конст. у.
Шепотун, -на, м. Говорящій шепотомъ. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАВАЛЬЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.