Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кавалерський

Кавалерський, -а, -е. Относящійся къ кавалеру. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАВАЛЕРСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАВАЛЕРСЬКИЙ"
Гнівливо нар. Гнѣвно.
Голомозько, -ка, м. Плѣшивецъ, лысый человѣкъ. Ном. № 6156.
Добротли́вість, -вости, ж. Добродушіе. благодушіе.
Дралимо́на нар. = драла. Харьк.
Дряпли́вий, -а, -е. = дряпучий.
Іменування, -ня, с. Именованіе, называніе. Г. Барв. 426.
Обважити, -ся. Cм. обважувати, -ся.
Обкапати Cм. обкапувати.
Проливатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. пролитися, -ллю́ся, -ллєшся, гл. Проливаться, пролиться. Се єсть кров моя, що за многих проливається. Єв. Мр. XIV. 24. Пливе човен, води повен, да коли б не пролився. О. 1861. XI. 9. (Н. п.).
Чухати, -хаю, -єш, гл. Чесать (зудящее мѣсто, но не гребешкомъ). Де у кого не свербить, там ся не чухає. Ном. № 9756.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАВАЛЕРСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.