Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кавалерія

Кавалерія, -рії, ж. 1) Кавалерія. З молоду служив я в воєнній, в кавалерії ще. Стор. 2) Орденъ. Дав звістку, що почепили йому кавалерію. Стор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАВАЛЕРІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАВАЛЕРІЯ"
Ангеля́нка, -ки, ж. Англичанка.
Бовгарка, -ки, ж. Загонь для скота, то же, что и загорода. Шух. І. 186.
Бодванка, -ки, ж. Продолговатый шаплик (Cм.). Вх. Уг. 228.
Вороний, -а, -е. 1) Вороной. Стояв кінь вороний у наряді. Мет. 98. 2) Чорный. Посередині колодязь, а там вода аж ворона. ЗОЮР. II. 50. Ум. вороненький.
Героївський, -а, -е. Геройскій. В серці почуття героївські голубить. К. Дз. 235.
Першість, -шости, ж. Первенство.
Понаближати, -жа́ю, -єш, гл. Приблизить (во множествѣ).
Привичити Cм. привичати.
Рушно Cм. ручно.
Улучен, улучний, -а, -е. Мѣткій. Бог хоч не скорен, так улучен. Ном. № 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАВАЛЕРІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.