Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каблукуватий

Каблукуватий, -а, -е. Дугообразный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБЛУКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБЛУКУВАТИЙ"
Густиня́, -ні́, ж. Густота.
Знебути, -буду, -деш, гл. Лишиться, потерять. Я свою силу знебув. Н. Вол. у.
Зупинка, -ки, ж. 1) Остановка. 2) Знакъ препинанія. Ном. № 11807.
Курлапиця, -ці, ж. = курлапий.
Недоуздок, -дка, м. Родъ уздечки безъ удилъ. Батько веде того коня за недоуздок. Рудч. Ск. Н. 112.
Обпоганюватися, -нююся, -єшся, сов. в. обпоганитися, -нюся, -нишся, гл. Обгаживаться, обгадиться, оскверняться, оскверниться.
Стрітення, -ня, с. Праздн. Срѣтенье Господне 2 февраля. ХС. І. 74. Грин. І. 32. На стрітення зіма з літом пострічаються. Ном. № 521.
Хвасоленька, хвасолечка, -ки, ж. Ум. отъ хвасоля.
Циконіти, -ню, -ниш, гл. Дрожать отъ холода. Желех.
Чаплиїльно, -на, с. Рукоятка къ сковороднику. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАБЛУКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.