Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карбуляти

Карбуляти, -ля́ю, -єш и карбуча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = кабутати. Kolb., Pokucie, І. 196. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБУЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБУЛЯТИ"
Відхлянути, -ну, -неш, гл. Отхлынуть, сойти назадъ. Як же минуло лихоліття, та відхлянули татари геть. К. (Правда, 1868, 353).
Громни́ця, -ці, ж. Чаще во мн. Громни́ці. Праздникъ Срѣтенія (2 февраля). Чуб. І. 244. Коли на Громницю півень не Нап'ється водиці, — то на Юр'ю віл не наїсться травиці. Ном. № 443.
Кагаловий, -а, -е. Кагальный.
Ло́вчик, -ка, м. Ум. отъ ловець. Желех.
Нахварбувати, -бую, -єш, гл. Накрасить.
Підстарший, -а, -е. Слѣдующій за старшимъ. Старша сестра коня веде, а підстарша зброю несе. Чуб. V. 890. Підстарші дружки. МУЕ. III. 89.
Ранґовий, -а, -е. = ранговий.
Росколупати Cм. росколуплювати.
Чабанів, -нова, -ве Принадлежав пастуху овецъ.
Шпирити, -рю, -риш гл.? Не шпир голови, коли заміж бажаєш. Ном. № 8941.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРБУЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.