Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карність

Карність, -ности, ж. Наказаніе. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти, від панської карности, від людської ненависти. Ном. № 152. За злодійство йому сієї карности мало. Донск. об. А хоч коли й мине день без карности, — то все неспокійно... все горя та лиха сподівайся. МВ. І. 45.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРНІСТЬ"
Баранча, -ча́ти, с. Барашекъ. Сим. 209.
Жбир, -ру, м. Скала, гора, возвышенность. Вх. Лем. 413. Cм. жбирь.
Зажи́ти Cм. заживати.
Льнува́ння, -ня, с. Собираніе попадьей съ прихожанъ льна и пр. даяній.
Натупотіти, -почу, -тиш, гл. = натупати 2.
Пічкурувати, -ру́ю, -єш, гл. Быть истопникомъ. Черк. у.
Пуцка, -ки, ж. Membrum virile. Вх. Уг. 264.
Сувати, -ваю, -єш, гл. Совать. Угор.
Суголов, -ва, гл. = суголовок.
Укрити, -ся. Cм. укривати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.