Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карність

Карність, -ности, ж. Наказаніе. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти, від панської карности, від людської ненависти. Ном. № 152. За злодійство йому сієї карности мало. Донск. об. А хоч коли й мине день без карности, — то все неспокійно... все горя та лиха сподівайся. МВ. І. 45.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРНІСТЬ"
Бережок, -жка, м. Ум. отъ берег.
Виґвинтити, -чу, -тиш, гл. Вывинтить.
Голубоцві́товий, -а, -е. Голубого цвѣта. Встрѣчено у М. Вовчка: Очиці голубоцвітові ясненькі. МВ. (О. 1862. ІІІ. 57).
Де́йкатися, -каюся, -каєшся, гл. Изводиться, пропадать. Оце у нас падіж був — скот усе дейкався, поки увесь передейкався. Кіевск. у.
Збабі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Обабиться. Коли дівці сходить на вінці, то збабів. Ном. № 8998.
Зістрі́нути, -ну, -неш и зістрі́нутися, -нуся, -нешся, гл. = зострінути, -ся.
Кам'яничний, -а, -е. Принадлежащій кам'яниці, замковый.
Козельок, -лька, м. = козелок. Павлик... бігав по степу, гуляв там в гілки, в цурки... їв козельки, щавель. Левиц. Пов. 150.
Короставий, -а, -е. 1) Чесоточный. 2) Шероховатый (о твердой поверхности). Шух. І. 284.
Рясніти, -ні́ю, -єш, гл. Быть густо покрытымъ, изобиловать. Це дерево рясніє яблуками. Турецькі ринки рясніють нашим людом українським. К. Бай. 71.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.