Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

керунок

Керунок, -нку, м. Направленіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕРУНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕРУНОК"
Багонник, -ка, м. Раст. Ledum palustre. Вх. Пч. II. 32.
Відшептати Cм. відшіптувати.
Закаламу́тити Cм. закаламучувати.
Кістяк, -ка́, м. 1) Скелетъ или часть его. Кістяки тлітимуть собі в домовині до страшного суду. Г. Барв. 460. Вирветься злющий з домовини та й задушить живу людину руками-кістяками. Г. Барв. 459. Кінську голову, костяк на порозі положить. ЗОЮР. II. 17. 2) Греческій орѣхъ. 3) Сѣрый рѣчной ракъ съ широкими клешнями. Браун. 32. Cм. залізняк.
Ле́квар, -ру, м. Варенье изъ сливъ. Угор.
Мно́житися, -жуся, -жишся, гл. Размножаться, множиться. Чуб. І. 75.
Недвига, -ги, об. Неподвижное существо. (Имя сказочной собаки. Рудч. Ск. І. 120).
Незлостивий, -а, -е. Незлобный.
Прищикуватий, -а, -е. = прищуватий.
Шухля, -лі, ж. Лихорадка. Влад.-Волынск. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕРУНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.