Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

керунок

Керунок, -нку, м. Направленіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕРУНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕРУНОК"
Клопотія, -тії, ж. = клопота. Камен. у.  
Комедіянський, -а, -е. Смѣшной, комедіантскій. В їх фігурах, в їх уборі було щось комедіянське, німецьке. Левиц. І. 491.
Незлобливий, -а, -е. Незлобный.
Оповість, -сти, ж. Увѣдомленіе, извѣщеніе. Жадної оповісти нема. Черн. у.
Повідсуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Отодвинуться, отсунуться (о многихъ).
Подокопувати, -пую, -єш, гл. Докопать (во множествѣ).
Подопливати, -ва́ємо, -єте, гл. Доплыть (о многихъ).
Притомити, -ся. Cм. притомляти, -ся.
Промогоричити, -чу, -чиш, гл. Пропить деньги, ставя могоричі. Желех.
Тись I, -сі, ж. = тиск. У нашому ставку чортова тись ополоників. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕРУНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.