Діткну́тись, -ну́ся, -нешся, гл. Дотронуться. Думаю собі: приступлю до неї, — не смію діткнутися ручки білої.
Ластка, -ки, ж. = ластівка 2 и 3. Швориха ходила... зімою у... кожусі під ластки.
Левадний, -а, -е. Относящійся къ леваді.
Неосяжний, -а, -е. 1) Необъятный.
2) Недостижимый.
Пододумуватися, -ду́муємося, -єтеся, гл. Додуматься (о многихъ).
Скакля, -лі, ж. Въ загадкѣ: сорока. Скакля скаче, риндя риє.
Стрімко нар.
1) Ровно въ высоту. Очі грають, стан високий стрімко розігнувся.
2) Круто. Стрімко крокви поставив.
3) Остроконечно. Не верши стіжка стрімко.
Торба, -би, ж.
1) Мѣшокъ, котомка, сума. Налякав міх, то й торби страшно. Заберу дітей у торбу, піду у мандрівку. Торба мені жінка, кий у мене братом. Писана торба. Мѣшокъ изъ разноцвѣтныхъ кусочковъ сшитый. Носиться, як циган з писаною торбою.
2) Шкірана торба. Шуточно: желудокъ. Куди хліб дів? — Сховав у шкірану торбу.
3) О женщинѣ: распутная. Ум. торбонька, торбочка, торбе́шка.
Утяти Cм. утинати.
Шир, -ру, м. Ширь, ширина. Коло ширу, ширу широкого, коло Дунаєчка глибокого там дівка-сирітка ніжки мила.