Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кіл

Кіл, кола, м. Колъ. Дурному хоч кіл на голові теши. Ном. № 6185. Св. Микола не поставить кола. Ном. № 453.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 243.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІЛ"
Безуставичне, безуставично, нар. Безпрестанно, постоянно. Він так безуставичне робить. Безуставично дома сидить. Черк. у.
Вава-Вурр! межд. Подражаніе воркованію голубя. Желех.
Глибоченько нар. Ум. отъ глибоко.
Дубро́вина, -ни, ж. = дуброва 1. Шух. І. 177.
Загрома́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. загрома́дитися, -джуся, -дишся, гл. Загребаться, загрестись, закапываться, закопаться.
Здорове́зний и здорове́нний, -а, -е. Ув. отъ здоро́вий.
Инджибаба, -би, ж. Баба-яга. Угор.
Прапорщичка, -ки, ж. = прапірка.
Солодіти, -ді́ю, -єш, гл. Солодѣть, бродить.
Упасати, -саю, -єш, сов. в. упасти, -су, -сеш, гл. Упасать, упасти. Синку, чи впасеш свинку? Ном. № 12729. Ніяк я овець не впасу, — усе додому тікають. Грин. І. 221.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.