Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кіл

Кіл, кола, м. Колъ. Дурному хоч кіл на голові теши. Ном. № 6185. Св. Микола не поставить кола. Ном. № 453.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 243.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІЛ"
Вигоріти Cм. вигоряти.
Дрегота́, -ти́, ж. = дрігота. Все на бідного дрегота. Ном. № 1577.
Збу́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. збуди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Пробуждаться, пробудиться, просыпаться, проснуться.
Ковзалка, -ки, ж. Катокъ на льду. Мил. 55.
Куцохвостий, -а, -е. Съ короткимъ хвостомъ. Вх. Зн. 31.
Обжати, -ся. Cм. обжинати, -ся.
Підбитяк, -ка, м. = підбитеняк. Гол. Од. 72.  
Прокрутитися, -чу́ся, -тишся, гл. Провертѣться. Як устанеш, удосвіта, та до пізна й прокрутишся і попоїсти гаразд ніколи. Екат. г.
Розломити, -ся. Cм. розломлювати, -ся.
Хвабро нар. Храбро. КС. 1882. ХИ. 625.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.