Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кіл

Кіл, кола, м. Колъ. Дурному хоч кіл на голові теши. Ном. № 6185. Св. Микола не поставить кола. Ном. № 453.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 243.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІЛ"
Два́йцять и пр. = Двадцять и пр.
Кацарівна, -ни, ж. Царевна. Ой одчиняй ворітечка, кацарівно! (Говорится къ царевнѣ). ЗОЮР. II. 14.
Облечи, -чу, -чеш, гл. Надѣть. Облечу я жупан. Вх. Лем. 441.
Синячник, -ка, м. Раст. Isatis tinctoria L. ЗЮЗО. І. 125.
Скудний, -а, -е. Скудный. Левиц. І. 394.
Сподіваний, -а, -е. Ожидаемый. Не вернуться сподівані. Шевч.
Стенути, -ну, -неш, гл. 1) Качнуть. Грин. III. 405. Човна стенув. 2)плечима. Пожать плечами. Св. Л. 107.
Торішній, -я, -є. Прошлогодній. Так рад, як торішньому снігові.
Челестник, -ка, м. = челюстники. Радом. у.
Червонопикий, -а, -е. = червономордий. Червонопикий ксьондз. К. ЦН. 306.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.