Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коськання

Коськання, -ня, с. Призываніе лошадей крикомъ: кось-кось! Коськання ночліжне парубоче. К. Дз. 214.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСЬКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСЬКАННЯ"
Воловодити, -джу, -диш, гл. Долго тянуть дѣло, проволакивать, водить. За мною молодою усе парі ходять, усе парі ходять та й все воловодять. Грин. ІІІ. 245.
Дяк, -ка́, м. Дьячокъ. Прийшли попи — почитали, прийшли дяки — поспівали. Чуб. ІІІ. 442. Притаїлись попи й дяки, що папству служили і по панській неписьменну голоту дурили. К. Досв. 212. Ум. дя́ченько. Ой мандрували два дяченьки з микільської школи. О. 1861. XI. Ніс. 9.
Зовзиля, зовзуля, -лі, ж. = зозуля. Прилетіла зовзиля кувати. Зовзуля рабая раненько встала. Зенькевичъ.
Кошівка, -ки, ж. = кошик 1. Левч. 60.
Нам'я́ти Cм. наминати.
Промисел, слу, м. Промыслъ. Левиц. Пов. 161.
Розвірняка, -ки, об. Разиня, ротозѣй. Я стою проворняка, а він где розвірняка, та мені дигильом у рот. Ном. № 6594.
Скарання, -ня, с. Наказаніе. Левч. 55.
Тхілити, -лю́, -лиш, гл. = квилити. Ти, соколе, не тхіли. Чуб. II. 259.
Ушкварнути, -ну, -неш, гл. Ударить, хлеснуть. Батогом.... вшкварне так. що реви ха всю улицю. Мир. ХРВ. 131.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСЬКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.