Барильчина, -ни, ж. = барило. Ой пійду я в комірчину та загляну в барильчину.
Бунчуковий, -а, -е. 1) Относящійся къ бунчуку.
2) — товариш. Почетное званіе, которымъ сначала украинскіе гетманы награждали сыновей генеральной старшини и полковниковъ, а позже, съ половины XVIII в., это званіе стали получать, при выходѣ въ отставку, полковники и чины полковой старшини. б. товариші сопровождали гетмана въ походѣ, находясь під його бунчуком. Иногда сокращенно, безъ существительнаго: Бувають військові, значкові, і сотники, і бунчукові.
Висиновити, -влю, -виш, гл. Исключить изъ семьи, лишить наслѣдства. Було в його два сини.... Андрія, кажуть, не злюбив за щось: видко той не вмів шануваться, дак він його висиновив — прогнав з двору.
Історичний, -а, -е.
Накі́ска, -ки, ж. Полый конецъ гусинаго пера, обрѣзанный и вставленный въ тонкій конецъ рога (Cм. ріжок), въ которомъ находится краска для раскрашиванія гончарныхъ издѣлій, — чрезъ каналъ пера изливается краска во время раскрашиванія.
Нехуткий, -а́, -е́ Нескорый.
Позринати, -на́ємо, -єте, гл. Вынырнуть, всплыть на поверхность (во множествѣ). Помочила коноплі та мабуть погано придавила, а вони й позринали.
Спацера, -ри, ж. Прогулка. Да що ж вона, пане брате, під явором робить? Ой з тим розлучником на спацеру ходить.
Студити, -джу, -диш, гл.
1) Студить, охлаждать. Опарився на молоці та й воду студить. Ну й якого ти чорта рипаєшся, аби тільки хату студити.
2) Знобить. Студить мене.
Укапати Cм. укапувати.
