Австрія́чка, -ки, ж. Австрійка.
Верста, -ти, ж. = верства.
Комірниця, -ці, ж. Квартирантка.
Кошлати, -лаю, -єш, гл. Взъерошивать (волосы, шерсть).
Мокрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Дѣлаться мокрымъ. Уже мокріє сніг.
Полонь, -ні, ж.
1) = полон. Не дай, Спасе, у неволю, у полонь мені упасти.
2) = полин.
Понаставляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и наставити, но во множествѣ. Поналивала у казани оливи і понаставляла у піч.
Пославка, -ки, ж. Слухъ, молва. Про чорта тільки пославка, а ніхто того чорта зроду не бачив.
Роспустуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Расшалиться.
Спускати, -ка́ю, -єш, сов. в. спустити, спущу, -стиш, гл. Опускать, спустить; опускать, опустить. А ми коні спустимо. Як схоче, то й на гору повезе, а як не схоче, то й з гори спустить. Рушниками, що придбала, спусти мене в яму. Да нажени хмару чорнесеньку, да спусти дощик дрібнесенький. Ізійду я на горбочок, спущу голосочок. спустити во́ду. Спустить воду, дать ей сбѣжать. Може Москва випалила і Дніпро спустила в сине море? спускати луг. Дѣлать щелокъ. У понеділок не можна лугу спускати. — ціну. Сбавлять, сбавить цѣну. — дух. Испускать, испустить духъ, умереть.
2) Отпускать, отпустить. Спусти старця з села, прибуде йому й ума.
3) Случать, случить (животныхъ).
4) — на пожарі. Сжигать, сжечь. Моя галера цвіткована, мальована стала вся обідрана, на пожарі спускана.
