Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клопотливий

Клопотливий, -а, -е. = клопітний. А тим часом, як в одній хаті весела молодість пісень співає, в другій хаті клопотлива старість раду радить. Левиц. І. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОПОТЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОПОТЛИВИЙ"
Базіка, -ки об. Болтунъ, балагуръ. І чого цей (ця) базіка все язиком меле? Оце ще мені базікало!
Борлак, -ка, м. Адамово яблоко, larynx. Вх. Зн. 4.
Видовбувати, -бую, -єш, сов. в. видовбати, -баю, -єш, гл. 1) Выдалбливать, выдолбить. 2) Выковыривать, выковырять. 3) Выклевывать, выклевать. Ворон ворону ока не видовбає. Ном. № 7953.
Голій, -лія, м. Брадобрей, цирюльникъ.
Гу́ля, -лі, ж. 1) Дѣтск. голубь. О. 1861. ѴІІІ. 8. Чаще во мн. ч. Прилетіли гулі та й сіли на люлі; а ви, гулі, не гудіть.... ХС. II. 195. 2) = Сич. Вх. Лем. 406. 3) = Ґуля.
Обарянець, -нця, м. = обаринок. Вх. Лем. 415.
Пинда, -ди, ж. Спесь, важничанье, чванство. К. Дз. 226. К. МБ. III. 257. Против церкви шапок через пинду дурну не здіймали. К. МБ. XII. 277.
Постояти, -стою, -їш, гл. 1) Постоять. Чи бачила жениха мого? Ой як же я не бачила, що ще з ним і постояла. Чуб. V. 78.
Проголовувати, -вую, -єш, гл. Пробыть головой извѣстное время.
Розбурхотатися, -чу́ся, -чешся, гл. = розбурхатися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛОПОТЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.