Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клопотливий

Клопотливий, -а, -е. = клопітний. А тим часом, як в одній хаті весела молодість пісень співає, в другій хаті клопотлива старість раду радить. Левиц. І. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОПОТЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОПОТЛИВИЙ"
Бришкання, -ня, с. Заносчивость, чванство.
Глід, глоду, м. Раст.: боярышникъ, Crataegus Oxyacantha L. Анн. 112. Crataegus monogyna Jacq. ЗЮЗО. I. 120.
За́здрісний, за́здросний, -а, -е. Завистливый. Заздрісні очі. Камен. у. Заздросний чоловік. Камен. у.
Кпини, кпин, ж. мн. Насмѣшки, издѣвки.
Лути́на, -ни, ж. 1) Лубъ. Желех. 2) Прутъ. Угор.
Настобурчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. настобу́рчитися, -чуся, -чишся, гл. Приподниматься, приподняться, становиться, стать дыбомъ (о волосахъ, шерсти). На голові волосся настовбурчилось як щетина. Левиц. І.
Підкаджувати, -джую, -єш, сов. в. підкадити, -джу́, -диш, гл. Подкаживать, подкадить, подкурить.
Розцвяхувати, -ху́ю, -єш, гл. Разукрасить гво́здиками.
Схибнути, -бну́, -не́ш, гл. 1) = схитнути. Дівчата на мене гукають, — я не чую; котрась мене схибнула за плече. Г. Барв. 67. 2)сло́вом. а) Не сдержать слова. б) Соврать. Черк. у.
Усохнути. Cм. Усихати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛОПОТЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.