Відражуватися, -жуюся, -єшся, гл. Имѣть отраду, радости. Та чужі люде живуть, та чужі люде одражуються, а я ще й не нажилась, ще й не наговорилась (бо вмер чоловік).
Горля́к, -ка́, м. = Горлач.
Жмак, -ка, м. Охапка, пучекъ. Дай, хлопче, жмак сіна коневі. Жмако́м, жмачко́м. Въ скомканномъ видѣ. Жмачком кинув одежу. Жмачком не зв'язуй.
Напа́шитися, -шуся, -шишся, гл. = ii. напастися. Воли вже напашилися.
Пересіл, со́лу, м. Пересолъ. Недосіл на столі, пересіл на голові.
Песиголовець, -вця, м. Сказочный человѣкъ съ однимъ глазомъ во лбу, поѣдающій людей. Піймали його песиголовці (тії, що людей їдять), годують на сало. Колись на світі було так, що багато було, кажуть, людоїдів або песиголовців. У їх не так, як у нас двоє очей, а в їх було одно здорове-здорове, більше у вола, і то серед лоба. Бранное слово.
Піддружий, -жого, м. На свадьбѣ помощникъ дружка. Поперев'язували дружка і піддружого рушниками довгими.
Позверховно нар. Поверхностно.
Поприпізнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Запоздать (о многихъ).
Правило, -ла, с. 1) Руль. Човен без весла й правила. 2) Часть сапожной колодки, клинообразные куски дерева, вставляемые въ голенище. Де узявся швець і кравець, приніс шило і правило, ще й дратви кінець. 3) Часть походючої ступи. Cм. ступа. 4) Часть олійниці. (Cм.). 5) Часть веретінника. (Cм.). 6) Въ деревянной стѣнѣ: бревно, идущее право (прямо) отъ угла до угла, не прерываемое окнами или дверями.
