Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковінька

Ковінька, -ки, ж. 1) Палка съ загнутымъ концомъ. Родъ дѣтской игры, въ которой ковінькою гоняется обрубокъ дерева или камешекъ. Сим. 6. Отъ этой игры выраженіе: на руку ковінька. Какъ разъ того и надо. Какъ разъ кстати. Сим. 6. Нашому Нечипору на руку ковінька. Ном. Марусі на руку ковінька, — мерщій з хати. Кв. І. 49.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВІНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВІНЬКА"
Вапняр, -ра, м. 1) Приготовляющій известь. Желех. 2) Возящій известь. Липовец. у. Cм. вапельник.
Війтувати, -ту́ю, -єш, гл. Быть війтом. КС. 1882. V. 354.
Запиха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. запха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Запихивать, запихнуть. Петрушкою рот запхала. Чуб. III. 113.
Кожушище, -ща, с. ув. отъ кожух.
Крівавниці, -ць, ж. мн. Красныя бусы. Гол. Од. 70.
Напо́внити, -ся. Cм. наповняти, -ся.
Росприндитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Раскапризничаться. 2) Разважничаться. Задравши ніс, росприндившись ходили. Греб. 366. Росприндився і росхрабрився, і на троянців полетів. Котл. Ен. VI. 71.
Фатка, -ки и фать, -ті, ж. = хватка. Браун. 14. Вх. Пч. II. 23.
Черчеть, -ти, ж. = черч. Шух. І. 152.
Щипанка, -ки, ж. Особый родъ мережок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВІНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.