Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковила

Ковила, -ли, ж. = тирса. Ковила, що стелеться по широких степах. О. 1862. IV. 90.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВИЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВИЛА"
Вутреня, -ні, ж. = утреня.
Глушманка, -ки, ж. Глухая, женщина. Одесс. у.
Гондо́ли, -до́л, ж. мн. Салазки для вытаскиванія льда изъ воды.
Морг I меж. Выражающее миганіе, морганіе. Кив, морг на його. Ном. № 8764.
Навскі́с нар. Наискось. Желех. Зміевск. у. Cм. навкіс, навкоси.
Понашкоджувати, -джую, -єш, гл. То-же, что и нашкодити, но во множествѣ.
Похряпатися, -паюся, -єшся, гл. Потрескаться, поколоться. Похряпався човен. Лебед. у.
Прищепити, -ся. Cм. прищеплювати, -ся.
Фрашки, -шок, ж. мн. Пустяки, бездѣлица. Котл. Н. П. 430. Посаг, скарби, все то фрашки, люблю дівча з божой ласки. Гол. І. 365.
Частування, -ня, с. Потчиваніе, угощеніе. Яке частування, таке дякування. Ном. № 7121.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВИЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.