Бездоріжжя, бездорожжя, -жя, с. Отсутствіе дороги, бездорожье, распутица. (Бѣглецу въ степи) — одно безпиття, друге без'їжжя, третє — бездорожжя. Пішов та й устілки погубив у грязі — таке бездоріжжя.
Визаконити, -ню, -ниш, гл. Истребить, искоренить. Що завелось, те трудно визаконити.
Витребенькувати, -кую, -єш, гл. Прихотничать, привередничать.
Дружи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Дружить. З москалем дружи, а камінь за пазухою держи. 2) Поступать по дружески. Другу дружи, а другого не гніви. 3) Женить или отдавать замужъ. Тому сина женити.... тому дочку дружити. 4) — собі. Брать въ жены. В тебе сини в царя служать, царівочку собі дружать, в царя дочку заручили та й додому пригостили. Ум. дружи́тоньки. Мої любі вечерниченьки! Вже ж бо мі на вас не ходитоньки, з панянками не дружитоньки.
Коханочка, -ки, ж. Ум. отъ коханка.
Маку́ховатий, -а, -е. 1) О камнѣ: ноздреватый, пористый. 2) О камышѣ: съ большими метелками? Ой густий очерет, да й макуховатий.
Нама́мрати, -раю, -єш, гл. Нащупать. наманити. Cм. наманювати.
На́па́сть, -сти, ж. 1) Напасть, придирка. Хто хоче напасти, най того Бог поб'є. 2) Бѣда, несчастіе. Чи довго жити у сій напасті? Що Бог дасть, то не напасть. 3) Штрафъ, пеня. Мені оце присудив мировий платити 40 р. напасти. 4) напасть натяга́ти на ко́го. Взводить напраслину. Напасть натягає на мене. 5) до напасти. Пропасть, много. Курей тут до напасти.
Прохапуватися, -пуюся, -єшся, гл. — крізь вуха. Так вищит, аж ми сі крізь вуха прохапує.
Чужениця, -ці, ж. = чужаниця. Ве дивись на сльози мовчки: я ж бо з предків чужениця.
