Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковтун

Ковтун, -на, м. 1) Медиц. Колтунъ, Plica polonica. Лучче відразу ковтун з голови збути. Ном. № 4285. І довгі коси в реп'яхах о поли бились в ковтунах. Шевч. 340. 2) Вообще сбившіеся въ комья волосы. 3) Комокъ овечьей шерсти, попадающійся при разбираніи ея для чесанія. Вас. 152.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВТУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВТУН"
Засе́лище, -ща, с. Заселенное мѣсто.
Киплячий, -а, -е. = кип'ячий.
Кланці, -ців, м. мн. Клыки звѣрей и зубы. Вх. Зн. 25.
Мото́рність, -ности, ж. Проворство, бойкость, живость. Де ж той огонь, де та моторність, жвавість, де ті троянди, що жахтіли-цвіли на її щоках? Г. Барв. 537.
На́ремний, -а, -е. Внезапный, скоропостижный. Угор.
Понастановляти, -ля́ю, -єш, гл. Тоже, что и настановити, но во множествѣ. Князями нас при своїм боці понастановляє. K. ЦН. 275.
Поперемочувати, -чую, -єш, гл. Измочить (во множествѣ).
Посушитися, -шу́ся, -шишся, гл. Посушиться. В середині каша була і кабиця за для вогню, часом щоб було де погріться і посушиться. Стор. II. 182.
Суспиця, -ці, ж. = суржик 1 = суропиця. Вас. 204. Сей год я посіяв жита на три упруги да овса — на два, да ще суспиці усякої на упруг, — не більше. Нѣжин. у.
Схороняти, -няю, -єш, сов. в. схоронити, -ню́, -ниш, гл. = ховати, сховати. А вже твою милу схоронили. Мет. 99.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВТУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.