Баривка, -ки, ж. = барилка. Ум. барилочка.
Викладання, -ня, с.
1) Выкладываніе.
2) Инкрустаціи изъ дерева, рога или кости. Cм. викладати 2.
3) Раскладываніе.
4) Изложеніе.
Знімати, -ма́ю, -єш, сов. в. зня́ти, зніму, -меш, гл. 1) Снимать, снять. І шапки не зняв, і руки не дав, не прощався зо мною. Пішов коток на торжок, купив собі кожушок. Треба з кота зняти та дитині дати. Із правої рученьки перстень зняв. Зняли з нього головоньку. Вернися, милий, з чужої сторононьки, зніми журбу з моєї головоньки. 2) Поднимать, поднять. Лучче мені, мати, важкий камінь зняти. Зняв руки до Бога. До тебе очі я знімаю, небесний жителю і царю. Филю зо дна моря знімає. 3) — бучу. Поднять шумъ, крикъ. Зняла ж бучу Пилипиха, як визналась батькова подія. 4) — го́лос, річ. Начинать, начать говорить. Знявши одна жінка зміж народу голос, каже. 5) — щот. Считать, сосчитать. Неможна з цього маку нікому щоту знімати.
Мельничу́к, -ка, м. Сынъ мельника, помощникъ мельника.
Надві́рній, -я, -є. 1) Надворный, находящійся на дворѣ. В надвірній хаті вона готувала печиво. надвірнє ді́ло, — робо́та — работа, производимая, въ дворѣ, въ огородѣ, въ полѣ. 2) Внѣшній, наружный. Сини царства будуть повикидані у темряву надвірню. Христя кинулась до надвірніх дверей. надвірнє ко́лесо. То колесо въ мельницѣ, на которое падаетъ вода. 3) Придворный, состоящій при дворѣ господина. Надвірне козацтво князя Острозького. Даремне на землі і під землею надвірня шляхта палія шукала. надві́рня корогва́. Надворная милиція. 4) — каба́н, свиня́. Неоткармливаемый кабанъ, неоткармливаемая свинья. Надвірніх і три водиться, та годованих нема.
Надде́ртий, -а, -е. Надодраный, надорванный.
Підскаржувати, -жую, -єш, гл. Доносить. Підскаржував на своє товариство.
Полоскатися, -щуся, -щешся, гл. Плескаться въ водѣ, мыться. Що на морі та на дощечці красна дівчина полощеться; полощеться, одівається, в черевички обувається.
Розлучниця, -ці, ж. Разлучительница. Лати твоя розлучниця, розлучила нас з тобою.
Сватач, -ча, м. Женихъ. Такий мі ся сватач уняв, што не моя руня; не моєї руні, не моєї версти, женитися било Янче, сіма роки перше: Сватали ї три сватачі. А їго кортіло за всіх дати, бо всі добрі ґазди. Ум. сватаче́нько. Ой надійшли сватаченьки попід береженьки, я гадала, що до мене, та вмила ноженьки.
