Відживати, -ва́ю, -єш, сов. в. віджити, -живу, -веш, гл. 1) Оживать, ожить; приходить, придти въ себя. 2) Отживать, отжить. Він уже свій вік оджив.
Залячи́, -жу, -жеш, гл. = залягти.
Підлисикуватися, -куюся, -єшся, гл. Подольщаться. Чого се ти підлисикуєшся? Шкода! не дам!
Повислужувати, -жуємо, -єте, гл.
1) Заслужить (о многихъ).
2) Выслужить, окончить срокъ службы (о многихъ). Мої хлопці обидва вже строки повислужували, тепер дома.
Повічайка, -ки, ж. = повіка.
Подокошувати, -шую, -єш, гл. Докосить (во множествѣ).
Пошапкуватися, -куюся, -єшся, гл. Поздороваться или попрощаться другъ съ другомъ, снимая шапку.
Признаватися, -наюся, -є́шся, сов. в. признатися, -знаюся, -єшся, гл.
1) Признаваться; признаться; сознаваться, сознаться. А тепер я признатися мушу: люблю, люблю козаченька так, як свою душу.
2) — до чого. Признавать, признать что своимъ. Василь признався до того ножа.
3) до кого. Давать, дать себя узнать. Ой як вийдеш на улицю, — до мене признайся.
Сисун, -на, м. Сосунъ. Ум. сисунець.
Стропа, -пи, ж. Ворохъ, куча, комокъ.
