Бринчок, -чка, м. Звонокъ, бубенчикъ.
Виходець, -дця, м. Выходецъ. То не жива людина, то виходець з того світу.
Гледітися, -джуся, -дишся, гл. = глядітися. Молодо гледиться. Кажется молодымъ, молодою. Старенька вже, а на висках кучері, в перстнях у блискучих, у стрічках, то ніби й молодо гледиться.
Горо́дчик, -ка, м. Ум. отъ горо́д.
Ля́скати, -каю, -єш, сов. в. ля́снути, -ну, -неш, гл. Хлопать, хлопнуть, щелкать, щелкнуть. Батіг ляскав. Прилетіла качка, крилечками ляска. В руках же довгий був батіг, їм грімко ляскав він із лиха. Ляснув себе по щоці. Ляснув погонич пугою. Щука... ляснула хвостом по воді та вп'ять на дно пірнула. вони тільки язико́м ля́скають. Они лишь попусту болтаютъ.
Напи́лювати II, -люю, -єш, сов. в. напиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Пилить, напилить. Напиляв дров.
Невданик, -ка, м. Что-либо неудавшееся, неумѣло, неудачно сдѣланная вещь. Гоп, мої гречаники! гоп, мої невданики!
Стріч, нар. На встрѣчу. Біжить стріч Іван.
Чухра, -ри, ж. Вѣтви, срубленныя съ дерева. Там чухра з хворосту лежала.
Шерепеня, -няти, с. Маленькая некрасивая дѣвочка. Мале шерепеня, при землі не знать, а вже в мачках.
