Відпроваджувати, -джую, -єш, сов. в. відпровадити, -джу, -диш, гл. 1) Отправлять, отправить, отсылать, отослать, отвести; спроваживать, спровадить, прогнать. Завтра відпровадить у Прилущину двісті жолнірів, щоб вони спалили Ржавець. 2) Проводить, провести. Нам пошли, Боже, вік і здоров'я, щоб цей празник одпровадить, нового году діждать легенько.
Глажанка, -ки, ж. Просо въ толчеѣ почти истолченное для пшена.
Давно́ 2 нар. Давно. Да вже ж моєї дівчиноньки давно не було.
Звороча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = звертати. Я на його накричав, щоб з доріжки зворочав.
Краяння, -ня, с.
1) Разрѣзываніе.
2) Кройка.
Орати, -рю́, -реш, гл. Пахать. Чи не оре милий плугом? Тяжко сіяти, коли ніщо орати. Не сіявши, не оравши, не буде жито родити.
Порозчухувати, -хую, -єш, гл. Расчесать (тѣло во многихъ мѣстахъ).
Страпки, -пок, ж. Отрепье, рубище.
Шпортнути, -тну, -неш, гл. Пырнуть, кольнуть. Шпортнув ножем.
Щедрець, -ця, м. Щедро дающій.
