Богородицький, -а, -е. Богородичный. богородицька трава. Раст. Thymus Serpyllum L.
Будочка, -ки, ж. Ум. отъ буда.
Відбережний, -а, -е. Съ берега на море дующій (о вѣтрѣ). Одбережний вітер.
Завозя́нин, -на, ж. Привезшій для помола хлѣбъ на мельницу.
Опраний, -а, -е. Въ думѣ: вм. оправний 1. Опрані кульбаки.
Підпалкувати, -ку́ю, -єш, гл. = підпалакати.
Причавити, -влю, -виш, гл. Придавить, прижать. Причавив пальця. Причавив мене до стіни.
Рядувати, -ду́ю, -єш, гл. Обходить рядъ сидящихъ, — напр. угощая водкой. Вона рядує людей, то й мене не минає чаркою.
Сполонити, -ню, -ниш, гл. У : сдѣлать краснымъ. ссылается на нижеслѣдующее місто буковинской пѣсни: Ой маю я в царя нивку, — в чистім полі могилку: карабінцами виорана, а кульками засіяна, білим тілом зволочена, кровцев сполонена. Едва-ли здѣсь не ошибка: вѣроятно, слѣдовало-бы: сполочена (отъ сполокати), какъ того и рифма требуетъ. Второе значеніе у вѣрнѣе: наполнить, напитать влагой, полить, сильно смочить: Кровцев землю сполонила. Cм. сполонитися и сповенити.
Шальвія, -вії, ж. = шавлія. Ой, Ганнусю, душенько, що шальвія подоптана? — Коні ся розбрикали, шальвію подоптали.
