Зачу́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Зачесаться, начать чесаться вслѣдствіе зуда (о дѣйствіи, но не объ ощущеніи).
Класний, -а, -е. Классный.
Коцюрга, -ги, ж. Палка, клюка. Добрий собака так аж за коцюргу хапає.
Мешка́ння, -ня, с. Жительство, помѣщеніе, жилье; мѣстопребываніе. У домівці на мешканні. Підемо до Бендеру мешкання глядіти. Ум. мешканенько, мешканнячко. Ой покидаю сивого голубка і дрібненькії діти, а сама лечу, сама полечу мешканенька глядіти.
Перехов, -ву, м. перехо́ванка, -ки, ж. Прятаніе; укрывательство.
Похиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. похилити, -лю, -лиш, гл.
1) Склонять, склонить, наклонять, наклонить. Скрізь же ти, буйнесенький, по полю гуляєш, шумиш, гудеш, висвистуєш, тирсу похиляєш. Тогді Кішка Самійло... на чердак виступав, червонії, хрещатії, давнії корогви із кишені винімав, роспустив, до води похилив.
2) = похилятися, похилитися. «Десь у мене був з кулями гаман, — я ж тобі гостинця дам». Як став йому гостинці посилати, став татарин з коня похиляти. похилило на нас. Склонилось въ нашу сторону.
3) Преимущ. сов. в. Пойти куда. Хведір... тихо похилив по за церквою.
Самотока, -ки, ж. = самотека. Іди ж, каже, оціми пісками глибокими да річками самотоками.
2) То-же, что и витушка (Cм.), но нѣсколько сложнѣе устроенная, а именно: положенныхъ накрестъ палокъ — пере́хрестнів (бильця у витушки), здѣсь двѣ пары — внизу и вверху, и каждый верхній конецъ соединенъ съ соотвѣтствущимъ нижнимъ дощечкой съ зазубринами (зазубами) — ка́чкою ( = коник, -качечка у витушки); каждая такая пара соединенныхъ перехрестнів наз. єрмо; є́рма отдѣлены другъ отъ друга распоркой — розгоном; стержень, на кот. надѣты єрма, наз. сво́рень.
Танцювати, -цю́ю, -єш, гл. Танцовать. Чи танцювать, то й ушкварять, аж земля трясеться.
Удобряти, -ряю, -єш, гл. Задабривать. Треба старшину вдобряти, щоб не віддав під суд.
Шльоха, -хи, ж. Потаскуха, гулящая баба. Венера не послідня шльоха, проворна, враг її не взяв.
