Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кукса

Ку́кса, -си, ж. 1) Изуродованная рука. Доконала твою силу болюча кукса. (Сказано о человѣкѣ съ отрубленной рукой). К. Бай. 124. 2) Человѣкъ съ изуродованной рукой. Я — кукса, куксою і зватись буду (говорить о себѣ человѣкъ съ отрубленной рукой). К. Бай. 128. 3) Животное съ изуродованнымъ отъ нароста копытомъ или самое изуродованное копыто. Мнж. 183.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКСА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКСА"
Бокша, -ші, ж. Корова такого же цвѣта, какъ и бокшій. Желех.
Гільце, -ця, с. 1) = вильце. Чуб. V. 187. 2) Убранное цвѣтами и лентами деревцо, вокругъ котораго во время празднованія Купала поютъ кѵпальскія пѣсни; наз. оно также Мареною. Чуб. ІІІ. 195.
Забербе́ритися, -рюся, -ришся, гл. Обмочиться.
Знимка, -ки, ж. Льстивая женщина, подлиза. Подольск. г.
Клекацка, -ки, ж. Крыжовникъ. Вх. Лем. 425.
Крихкенький, -а, -е., Ум. отъ крихкий.
Кручий, -а, -е. Вороновъ. — син — бранное слово. Да вже ж на Україні не одна жінка курку зготувала, тебе, ляха, кручого сина, на ніч чекала. АД. II. 114.
Мири́тися, -рюся, -ришся, гл. Мириться. Ми тут сварились і мирились. МВ. І. 30.
Огурненький, -а, -е., Ум. отъ огурний.
Швайкало, -ла, м. Шатунъ, бродяга. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУКСА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.