Джигону́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Сильно хлестнуть, ударить. 2) Сильно ужалить. Дрік як джигоне ту кобилу. Джигонула здорово гадюка.
Доноші́ння, -ня, с. Поднесеніе, подаваніе. Встаньте, бояре, встаньте, честь, хвалу дайте, наперед Богу і господарю, і куховарці за хліба поставління, за страви доношіння.
Матеркува́ти, -кую, -єш, гл. Бранить по матери.
Перепійщина, -ни, ж. Подарки, дающіеся новобрачнымъ во время перепою
Писарня 2, -ні́, ж. соб. Писари.
Порозорювати, -рюю, -єш, гл. Распахать (во множествѣ).
Роскочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. роскоти́тися, -чуся, -тишся, гл. 1) Раскатываться, раскатиться. Було в мене три орішки, та всі роскотились. Гріш круглий — роснотиться. 2) Разбредаться, разбрестись, разойтись въ разныя стороны. Та ви ж, мої діточки, роскотилися, як горох при дорозі. Вівці.... роскотилися по толоці, щипаючи.... травицю. 3) О звукѣ: раздаваться, раздаться, разнестись. Роскотиться по небу глас потужний. Дзвінкий регіт такий чути, що так і роскочується.
Судитися, -джу́ся, -дишся, гл.
1) Судиться. З багатим не судися, а з дужим не борися.
2) Совѣтоваться, обсуждать. Накинули на єї верьовку, зв'язали єї і судяться: шо їй зробити?
3) Предопредѣлиться, опредѣлиться, предназначиться. А я руда родилася, чорнявому судилася. Судилася злая доля, — мушу пропадати. Вона ж тобі, брате, дружиною не судилася.
Торсонути, -ну, -неш, гл. Сильно толкнуть, двинуть. Чоловік торсонув плечима Дувида. Як торсоне мене в спину.
Упороти, -рю, -реш, гл. Сдѣлать что-либо съ силой; съѣсть много. Сосн. у. батько гарячку впоро́в. Отець поспѣшилъ.
