Витолочувати, -чую, -єш, сов. в. витолочити, -чу, -чиш, гл. Вытаптывать, вытоптать. Не дали мені й зібрать того ячменю, увесь витолочили. Всю траву витолочили гуляючи.
Витруїти, -рую, -їш, гл. Вытравить, перетравить.
Дряпі́жник, -ка, м. 1) Хищникъ, грабитель. 2) Взяточникъ, обдирало.
Кварта, -ти, ж. 1) Кварта, мѣра жидкостей. Три кварти не простої горілки, оковитої взяли. Смиренна правда одкуповується од смілої нахаби квартою горілки. квартами продаютъ сѣмена лука. 2) Кварта — посуда. Він сьому випивши осьмуху, послідки з кварти виливав. Ум. ква́ртонька, кварточка. Ой піду я до шинкарочки, возьму меду й да дві кварточки. Cм. еще: кватирка, кватирочка, квартирка, квартуга.
Лапанина, -ни, ж.
1) Постоянное щупаніе.
2) Постоянное хватаніе.
Махі́тка, -ки, ж. Махотка, малый горшочекъ.
Нагота́, -ти, ж. Нагота. Полов'яний хліб не голод, а пачосняя сорочка не нагота.
Перстінь Cм. перстень.
Позагівляти, -ля́ємо, -єте, гл. Заговѣться (о многихъ).
Шапурина, -ни, ж. Шапченка. А на хлопцях плаття — мішок та ряднина, зверху шапурина.
