Згорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Сгорѣть. Вкинь його в піч, — нехай згорить! Згоріла хижка, згоріла книжка — нічим ворожити. 2) Покраснѣть. Щось у віконце стук-стук!.. так я й згоріла! Уразив її заразом двічи в серце. Вона так і згоріла, та й каже...
Їдло, -ла, с. Пища, ѣда. А Прокіп наче ніч темна ходить, і вже тоді ні до їдла, ні до питва, ні до розмови.
Напередо́вець, -вця, м. Передовой, впереди идущій.
Охвицерський, -а, -е. Офицерскій.
Порозмножуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Размножиться (во множествѣ).
Професорівна ж. Дочь профессора. Молоді професорівни й купцівни не схотіли навіть пити чаю.
Роспродавати, -даю, -єш, сов. в. роспро́дати, -дам, -даси, гл. Продавать, распродавать, распродать. Усім дівочкам да роспродар, своїй Настечці да даром дає.
Росторгувати, -гую, -єш, сов. в. росторга́ти, -га́ю, -єш, гл. Разрывать, разорвать. Дораз бим тя росторгала, крукам, вранам розметала. Злу. прокляту бабу казав.... кіньми росторгати.
Трутень, -тня, м. Трутень.
Уджиґнути, -ну, -неш, гл.
1) Ужалить. Здруок, як уджиґне скотину, то зараз і впаде додолу.
2) Хлеснуть, хватить. Уджиґнув батіжком по спині.
3) Шмыгнуть, удрать. Уджиґнув з хати.
4) = ушкварити. Таке бундячне весілля уджиґне, що ну! Прокашлявся і раз шмаркнувся, і річ таку їм уджиґнув.
