Баба́хкати, -каю, -єш, гл. 1) Стрѣлять. Десь далеко хтось бабахає. 2) Только одн. Упасть, шлепнуться. Так і бабахнув у воду.
Жовті́сінький, -а, -е. Совершенно желтый, очень желтый.
Запу́хлий, -а, -е. Опухшій.
Кепкувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Смѣяться надъ кѣмъ, насмѣхаться. Кепкують з його, як із блазня, та тілько за боки беруться. Ой косить хазяїн зелену діброву, аж піт з його лиця ллється, а чумак під возом сидить в холодочку та з хазяїна кепкує, сміється. 2) Пренебрегать. Въ такомъ значеніи слово это находится въ одной пословицѣ, по всѣмъ признакамъ фальсифицированной, появившейся сперва въ «Ужинку» М. Г(атцука), а затѣмъ перепечатанной Номисомъ: Пани правдою кепкують, про теж у світі панують.
Наткнути, -ну́, -не́ш, гл. = настромити.
Підгірля, -ля, с. = підгорля.
Сморж, -жа, сморжій, -жія, м. Грибъ: сморчокъ, Morchella esculenta Pers.
Туртус, -са, м. Стукъ, грохоть. Наче табун коней женуть.... Кругом хати бігає, шукає, гукає; такий туртус, аж хата двигтить.
Уважний, -а, -е. Внимательный.
Чикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ чикати. Візьмуть, чикнуть ножем пальця.
