Байдужки нар. Ум. отъ байдуже.
За́сувка, -ки, ж. 1) Задвижка. 2) Дощечка въ ложѣ гуцульскаго ружья, которой задвигается полое мѣсто, гдѣ хранятся пули. 230. 3) Часть ри́ток (Cм.)
Лі́титися, -чуся, -тишся, гл. Бѣгаться, быть въ расходкѣ (о коровѣ).
Міч, меча, м. 1) Мечъ. Яким мечем махає, такою путтю й погибає. і наш ясен міч твоєї головоньки не йме. Голий як міч, гострий як бритва. А позад війська мечем махає. під меч положити. Изрубить. Скочу-поскочу за тими турки, гой як здогоню — під меч положу. 2) Сабля, украшенная цвѣтами, шумихой, пучкомъ калины, съ горящей свѣчей, обвязанная платкомъ, — употребляется въ свадебномъ обрядѣ и находится въ рукахъ світилки. Иногда сама сабля отсутствуетъ. Світилочці зробили меч, як таки водиться на весіллі: нав'язали ласкавців, васильків і позолоченої шумихою калини і свічечку ярого воску засвітили і меч обв'язали, і світилочку перев'язали рушниками. Ум. мечик.
Моги́льний, -а, -е. Курганный.
Піжмурки, -рок, ж. мн. Родъ игры: жмурки. Діти в білих сорочках у піжмурки в яру гуляють.
Твердіський, -а, -е. = твердісінький.
Численно нар. Многочисленно.
Чисташ, -ша, м. Мѣсто, очищенное отъ лѣса.
Шпорих, -ху, м. = шпориш. Там за річкою, там за бистрою, там шпорихи з травою.
