Бичитися, -чуся, -чишся, гл. О коровѣ: имѣть случку. Гарно бичитися, та погано телитися.
Вербовий, -а, -е. Ивовый. Козячий кожух, вербові дрова, — біда ютова.
Ґой, ґоя, м. = Гой.
Ладитися, -джуся, -дишся, гл.
1) = лагодитися 1. Умірать ладься. Став пан у дорогу ладитись.
2) = лагодитися 2.
3) безл. Спориться. Як не ладиться, то й у печі не гориться.
Наїзджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = наїздити.
Обкотити, -кочу, -тиш, гл. — отару. Позаботиться о стадѣ овецъ во время ягненія. Обкотили отару, постригли; тепер щитають старих особе, а ягнята особе.
Охаба, -би, ж.
1) Гнилая колода.
2) Лужа, болото, старое русло рѣки.
3) Негодникъ, негодница, безпутникъ.
Пошпотатися, -таюся, -єшся, гл. Спотыкнуться. Пошпотався під Нечаєм коник на купинку.
Тогочасній, -я, -є. Относящійся къ тому времени, того времени. Схоластичня тогочасня интелліґенція.
Хурманувати, -ную, -єш, гл. Заниматься извозомъ. Іван хурманує.
