Бубник, -ка, м. Ум. отъ бубон.
Виживати, -ва́ю, -єш, сов. в. вижити, -живу, -веш, гл.
1) Проживать извѣстное время. Сяк-так, аби вижити.
2) Нажить. Жила в батька не рік, не два, не вижила добра.
Гру́н, -на, м. Холмъ, возвышенное мѣсто, горка. Ум. Груно́к. На грунку стояла.
До-Шми́ги нар. Кстати, къ дѣлу, умѣстно (употребляется преимущественно съ отрицаніемъ). Тут щось не до-шми́ги. Здѣсь что то да не такъ.
Завору́ха, -хи, ж. 1) Движеніе (въ толпѣ). 2) = заверюха.
Нали́гачка, -ки, ж. = налигач. Зімою, під довгі вечорі, налигачку сплете або оброть. Бере, було, на налигачку хлопця, щоб не втік, і знов тарабанить його до міста.
Сюди нар. Сюда. Ні сюди, ні туди, — ні саньми, ні колесами, ні зімою, ні літом. Сюди-туди походила, вечерять зварила.
Трепетати, -чу́, -чеш, гл.
1) Дрожать, содрагаться, трепетать. І вся вселенна трепетала. Легко трепече його серце.
2) Бояться, трепетать.
Ушолопати, -паю, -єш, гл. Понять, сообразить. І сторожі не вшолопають, де взялась.
Хутенький, -а, -е. , хутенько, нар. Ум. отъ хуткий, хутко.
