Докиса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. доки́снути, -ну, -неш, гл. Докисать, докиснуть.
Драч, -ча́, м. 1) Шомполъ. 2) Пильщикъ. Уже драчі поприходили з лісу від драчки. 2) Обдирало, сборщикъ податей. Воно б добре жилось, та драчі прокляті: двадцять п'ять карбованців за п'ять душ подушного заплати. 4) Колючій кустарникъ. 5) Родъ удочки для крупной рыбы при ловлѣ зимой: оловянная гирька съ крючковъ на шнуркѣ.
Кур! II, меж. Зовъ индюковъ. Ти не знаєш, мій миленький, як индичку звати? Кур-кур! прийшов кум, — ми ж будем гуляти.
Мазі́льниця, -ці, ж. Мазальниця.
Могори́́чний, -а, -е. Любящій брать могорич. Ох, який ти могоричний!
Нага́льний, -а, -е. 1) Спѣшный. Нагальна робота. 2) Внезапный. Нагальна смерть. Як хмара на нас іспала (лихо нагальне). 3) Бурный, порывистый. Нагальний вітер.
Обректи, -ся. Cм. обрікати, -ся.
Поперекидатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и перекинутися, но о многихъ. Поробіться, каже, муравками та лізьте у пляшку. Вони усі поперекидались та й поулазили у ту пляшку.
Поривати, -ва́ю, -єш, гл. сов. в. порвати, -рву, -рве́ш.
1) Схватывать, схватить. Як порве мене за руку! Я порвав його за груди.
2) Влечь, увлекать, увлечь. Плинут рибки, плинут, близше пришивают, мого синка жучка далій поривают. Туди мою пориває рано й вечір душу.
3) поривати очі. а) Стремиться заглянуть. Раз-по-раз у сій розмові поривав наш кобзарь очі за ту межу, що відмежовує імперію од народів свободных. б) Смотрѣть съ завистью. На чужий коровай очей не поривай.
4) поривати руку. Простирать руку, стараться схватить. А на мою долю нехай не пориває руки.
Шкарпетки, -ток, ж. Носки. Молодий Радюк мусів скинути чоботи і пішов на баштан в самих шкарпетках.
