Архире́й, -рея, м. Архіерей.
Блудити, -джу, -диш, гл.
1) Блуждать; сбиваться съ пути. Не ходи, не блуди понад берегами. Ляше, он блудиш! — Єднаково їздити. Ми блудили цілий ліс.
2) Заблуждаться, ошибаться. Ой блудиш, зле судиш, ляшеньку любий, тримаю, ховаю для тебе шлюби.
3) — словами. Говорить, не сознавая что; бредить. Ой ти, дівчинонько, ти словами блудиш, ти сама знаєш, кого вірно любиш. Як блудить словами хворий, то знак тому, що вмре.
Видний, -а, -е. 1) Ясный, видный. Ніч була славна, тепла, видна. По видному. Когда свѣтло.
2) Видимый. Щоб лани широкополі і Дніпро, і кручі були видні. Ум. видненький, виднесенький.
Зая́трення, -ня, с. 1) О ранѣ: нагноеніе, воспаленіе. 2) Раздраженіе.
Зба́нок, -нку, м. 1) = збан. Коби мені зранку горілочки в збанку. 2) Перекладина въ ткацкомъ станкѣ, на которую ткачъ упирается грудью. 3) Раст. Nuphar luteum Smith. Ум. зба́ночок.
Зумати, -маю, -єш, гл. Сойти съ ума.
Помститель, -ля, м. = помстник. Помститель кривди.
Прогнивати, -ва́ю, -єш, сов. в. прогни́сти и прогни́ти, гнию́, -єш, гл. Прогнивать, прогнить.
Прохватень, -тня, м. Въ игрѣ въ вивертень: такой ударъ брошенной палкой въ другую, лежащую на землѣ, палку, при которой брошенная проскальзываете подъ лежащей.
Роздичавіти, -вію, -єш, гл. Одичать. І не здоровкається дитина — роздичавіла.
