Італія, -лії, ж. Италія.
Лу́ча нар. Въ выраж. куди луча. Куда попало, куда зря. Як та туча, куди луча, так і покотили. Вся піхота (й)шла в ворота, вона — куди луча. Cм. лучити.
Моро́зитися, -жуся, -зишся, гл. 1) Морозиться. 2) Мерзнуть, зябнуть.
Нарива́ти I, -ва́ю, -єш, сов. в. нарва́ти, -рву́, -ве́ш, гл. 1) Нарывать, нарвать. Ой нарвала дівчина лободи, лободи. 2) Надрывать, надорвать частью. Віжки були цілі, не нарвані, а як потяг, — так і перегоріли. 3) Прикрѣплять ярмо къ дышлу, и вообще приводить его въ надлежащій порядокъ для запряжки. Гей вози мажте, ярма наривайте, сиві воли запрягайте! У Кулиша: надѣть ярмо на воловъ: Важке ярмо... нарвати круторогим. наривати бики. Запрягать воловъ.
Обжинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. обжатися, обіжнуся, -нешся, гл. Оканчивать, окончить жатву. Ой жніте, женчики, обжинайтеся.
Обікласти, -ся. Cм. обкладати, -ся.
Оковзнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Поскользнуться.
Приповідати, -даю, -єш, сов. в. приповісти, -вім, -віси, гл.
1) Приговаривать, присказывать, присказать. Ой як і став дяк псалтиру читати, стала, стала бондарочка та й приповідати.
2) Разсказывать, разсказать. Нема, нема Іваночка цілих неділь шість, нігде нікто за Йваночка нічого не приповість. Приповідають люде, що де наше теперки село, то колись ліс був.
3) Говорить, сказать пословицами. Старі люде приповідають: на їднім місці і камінь обростає.
Скиба, -би, ж.
1) Ломоть. Одрізана скиба од хліба, вже її не притулиш.
2) Пластъ земли при паханіи. Ум. ски́бка, ски́бонька, ски́бочка. Порізав кавуна на скибки. Ой ори, ори, синку, дрібненьку скибку. Розріжеш яблучко і даси по скибочці всім.
Цілком нар.
1) Цѣликомъ. По вівці цілком глитав. Вона продала полотно цілком, а не сорочками.
2) Совершенно, вовсе, вполнѣ. Три місяці цілком дощу не було.
3) Въ цѣлости. Вікно викопано та так і поставлено біля столу цілком. Новомоск.
