Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

махота

Махо́та, -ти, ж. Колебаніе, качаніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 412.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАХОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАХОТА"
А́кати, -каю, -єш, гл. Часто повторять меж. а.
Вербовий, -а, -е. Ивовый. Козячий кожух, вербові дрова, — біда ютова. Ном. № 8110.
Вибуртати, -таю, -єш, гл. = вибуртувати. Вх. Уг. 230.
Гружа́віти, -вію, -єш, гл. Грузнуть. Яке там болото! їден копит гружавіє. Н. Вол. у.
Добіра́ння, -ня, с. Подбираніе, выбираніе. З таким добіранням ти нічого не купиш.
Жи́вко нар. Живо, проворно, быстро. Вх. Зн. 17.
Згуртува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Сгруппировать, собрать въ одно місто. Згуртував людське поле, а своє все до села. Камен. у.
Позаморювати, -рюю, -єш, гл. Заморить (многихъ).
Порозбиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и розбитися, но во множествѣ.
Цимбриння, -ня, с. = цямрина. Могил. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАХОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.