Гозеро, -ра, с. = озеро. Іди у поле, там стоїть гозеро і коло гозера стоїть кобила.
Дзіґера́й, -ра́ю, м. = Нежить.
Доткли́вий, -а, -е. 1) Рѣзкій, говорящій колкости, обидныя вещи. Усе робила і слухалась як матір рідну (свекруху); дотклива вона була, да що, — думаю, — мені з їм жить, а не з нею. 2) Колкій, рѣзкій, обидный (о словахъ).
Дрясува́ти, -су́ю, -єш, гл. Топтать. Ой як же вийшла Божая мати да на крижові стала: кулі вертала, кіньми дрясувала, воювати не дала. Cм. ґрасувати.
Закрепи́ти, -плю́, -пиѣш, гл. = закріпити.
Май I, маю, м. 1) Зелень. Славне Підгір'є шо ся маєм крило, в шовкові трави спати ся клонило. 2) = клечання. Колись на сі, свята в жене було весело-весело та зелено-зелено! І за образами май, і по гвіздочках май!. А тут где віз повен маю — так на Поділлю звуть клечання. 3) Раст. Leontodon taraxacum. 4) Названіе пятаго мѣсяца, май. Як випадуть в маї три дощі добрих, то дадуть хліба на три годи.
Недавній, -я, -є. Недавній. Так ти ще й битись! — скрикнула крамариха на недавню свою товаришку.
Пов'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Завязать, надѣть. Я пов'яжу на голову червону скиндячку. 2) Связать (во множествѣ). (П'яних) пов'язав. Сирою сирицею назад руки пов'язано. Ой зійдуться вороженьки снопики пов'яжуть. Ой за яром брала дівка льон, та забулась пов'язати. Ой пов'яжу льон, ой пов'яжу льон хоть сирою дубиною. Взяли мене (калину) поламали і в пучечки пов'язали.
Роскоренитися, -ню́ся, -нишся, гл. Разростись, распространиться, размножиться. Перед вікнами роскоренився широкий кущ бузку. Рід... роскоренився великий та дужий. Я бачив, як дурний роскоренився, то я прокляв його оселю марну.
Цід, -ду, м. Ферментъ для тѣста, приготовляемый изъ отрубей. Ми проскурки було на ціду печемо.
