Беззахистний, -а, -е. Безпріютный. Беззахистні люде, що з голоду мруть.
Відливало, -ла, с. Ковшъ, которымъ выливаютъ воду изъ большой лодки (дуба).
Кльочка, -ки, ж. = кльока.
Накльо́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. наклю́нутися, -нуся, -нешся, гл. 1) О яйцѣ съ птенцомъ: наклевываться, наклюнуться, пробиваться, пробиться сквозь стѣнку яйца передъ вылупкой. Коли наклюнулось, то й вилупиться. 2) Начинаться, начаться, зарождаться, зародиться. У нас наклюнулось наче на хороше життя. (Думка) тільки накльовувалась у його. Наше слово загартоване в устах Олегів, Святославів, Володимерів іще тогді, як Москва й не наклюнулась.
Прогребти Cм. прогрібати.
Рожатися, -жаюся, -єшся, гл. Раждаться.
Сіроманець, -нця, м. Эпитетъ волка: сѣрый. Вовки-сіроманці набігали, тіло козацьке реали.
Суперека, -ки, ж. Споръ, несогласіе, распря. Будем ми втрьох велику между собою супереку мати. на супереки́ йти з ким. Дѣлать противъ чьего либо желанія. Іде на супереки з батьком старший син. Ум. суперечка. Де два ходить до дівчини, — буде суперечка. І межи святими буває часом суперечка.
Триб, -бу, м. 1) Часть ткацкаго станка. Cм. верстать. 2) Склонность, стремленіе. вона йде своїм три́бом. Она дѣлаетъ по собственному желанію. 3) триб-зілля = трой зілля. А хто ж мені триб-зілля достане, той зо мною на шлюбоньку стане. Ум. трибо́к.
Умотувати, -тую, -єш, сов. в. умотати, -таю, -єш, гл. Обматывать, обмотать. Кравець у хвіст руки як умотав, так вовк там трохи не ґиґнув. Треба.... чорного кота вмотати в ятерину. Умотай мене цим прядівом. Умотала його мідними дротами.
