Ґре́чно нар. Учтиво, любезно; мило.
Домо́вити, -ся. Cм. домовляти, -ся.
Замуро́вувати, -вую, -єш, сов. в. замурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Закладывать, заложить, задѣлывать, задѣлать камнемъ, кирпичемъ. Бог знайде, хоч і в печі замуруйся. 2) Залѣплять, залѣпить (снѣгомъ окна). Як підніметься завірюха... замурує тобі вікна, засипле снігом двері. Бач, у шинку як замурувало вікна.
Ма́цу́р, -ра, м. Котъ.
Платина, -ни, ж. Платокъ. Взяв платину, розстелив. Ум. плати́нка. Завинув у платинку.
Погарюкати, -каю, -єш, гл. = погарикати.
Полумацьок, -цька, м. Мѣра сыпучихъ тѣлъ. гектол. Давав полумацьок вівса.
Потягати, -га́ю, -єш, сов. в. потягти, -гну, -гнеш, гл.
1) Потягивать, потянуть. Козак сердега люлечку потягає, у кобзу грає-виграває.
2) Покрывать, покрыть (мѣхъ). Кожух, сукном потягнений. Думаю потягти свою кожушку черкасином.
3) Ударять, ударить (кого). Ентел потяг не по охоті Дареса, щоб його він знав.
4) Стремиться къ чему, желать чего. Парубок дівку любить, а вона за їнчим потігає. Вона єго... щире любила, а він ї не потігав сватати. Cм. потягти.
Продзеленькати, -каю, -єш, гл. Прозвенѣть.
Скам'янити, -ню́, -ни́ш, гл. Превратить въ камень. Там така баба-яга, шо хто не прибуде, зараз одуре та й скам'янить. Переносно: привести въ оцѣпенѣніе. Cм. скаменити.
