Бурхнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ бурхати. 1) Порывисто дунуть. 2) Линуть, налить черезъ верхъ. 3) Хлынуть. Бурхнуло з неба мов із бочки. Котл. Ен. II. 33. 4) Швырнуть. В Дунай зілля бурхнула. Чуб. V. 833. 5) Ринуться среди волнъ впередъ (о суднѣ). Хтось човен на море пустив, бурхнув він по хвилі. Греб. 374.

Головництво, -ва, с. Уголовное преступленіе, уголовщина, убійство. Шух. І. 33. Від тої годиноньки, як головництво сталося, вона без ума. Федьк.

Квітневий, -а, -е. Апрѣльскій.

Корцівка, -ки, ж. = корчівка 2. Kolb. І. 61.

Кружок, -жка́, м. Ум. отъ круг. 1) Небольшой кругъ, образованный линіей или расположенными по окружности предметами, людьми. ставати, сідати кружка. Становиться, садиться въ кругъ. Жонаті чоловіки тим часом стали в раді кружка і обрали з між себе отамана. Г. Барв. 138. Сідайте ж бо кружка та й слухайте! МВ. кружка бігати. Кругомъ бѣгать. Херс. голова кружка йде. Голова кружится. Г. Барв. 532. 2) = круг 5. Чуб. VII. 408. 8) — обичаєк. Двадцать штукъ обечаекъ для сить. Вас. 152. 4) Площадь, ограниченная небольшою окружностью. І квіток цвіте без ліку, все кружками, кружками. МВ. Вообще всякій деревянный кружокъ, служащій для различнаго употребленія, напр., вмѣсто тарелки, какъ крышка для различной посуды (напр., кувшиновъ, кадокъ съ квашеной капустой, огурцами, кадокъ съ водой) и пр. Чуб. VII. 386. 6) Кругъ въ мельничной шестернѣ. Мнж. 481. Ум. круже́чок. Миттю подала на стіл гарячих млинчиків, сала кусочок положила на кружечку. К. ЧР. 242.

Ле́льом-поле́льом, нар. Еле ноги передвигая. Що ти ходиш лельом-полельом, наче тобі ступінь по червінцеві. Подольск. г.

Сірчастий, -а, -е. Сѣрнистый. Жадної ж там не матимеш помочі, де сірчастий вогонь заливає вочі. Чуб. III. 17.

Усиновляти, -ляю, -єш, сов. в. усиновити, -влю, -виш, гл. Усыновлять, усыновить.

Утрійний, -а, -е. Ядовитый. Вх. Зн. 74.

Царівнин, -на, -не. Принадлежащій царевнѣ. Менча сестра царівнина. Грин. II. 252.