Вейкати, -каю, -єш, гл.
1) Кричать: вей! (о евреяхъ).
2) Ревѣть по медвѣжьему. Люде хотіли Бога злякать та і сховались під місток. От тіки Бог зійшов на місток, а вони: «Ве!» — «Вейкайте ж ви, — кае, — і до віку». Вони і побігли (ведмедями).
Дрясува́ти, -су́ю, -єш, гл. Топтать. Ой як же вийшла Божая мати да на крижові стала: кулі вертала, кіньми дрясувала, воювати не дала. Cм. ґрасувати.
Загуса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. загу́снути, -ну, -неш, гл. Сгущаться, сгуститься. Насипала багато води, а мало борошна, та мішала, мішала, а воно не загуса. Як загусне глина, тоді не зробиш горщика. На чуже пшінце горшка не підставляй, бо кипітиме, кипітиме, та й не загусне.
Мере́жа, -жі, ж. Неводъ съ большими очками. Над вечір отаман звелів готувати здорову мережу.
Налюбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Налюбоваться. Вродила йому така гречка, що на все поле... Піп не налюбує тію гречкою.
Перепелоньчин, -на, -не. Принадлежащій перепелкѣ.
Переяйка, -ки, ж. Перегородка.
Смиренниця, -ці, ж. Скромница.
Спрямуватися, -муюся, -єшся, гл. Взять направленіе. Вітер спрямувався з заходу.
Чахнути, -ну, -неш, прош. в. чах, гл. Чахнуть. Будеш сохнуть, будеш чахнуть, смертоньки бажати.
