Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

матусин

Мату́син, -на, -не. Маменькинъ. Та найшла в полі билину, та матусину й могилу. Чуб. V. 453.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 411.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАТУСИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАТУСИН"
Вохкість, -кости, ж. Сырость, влажность.
Дво́рик, -ка, м. Ум. отъ двір.
Корписати, -са́ю, -єш, гл. = копирсати. Палічками землю копирсали. Св. Л. 174.
Костирь, -ря́, м. 1) = костирник. О. 1861. II. 4. Уподобав картовника і костира п'яного, що... в козацьтва вигравав у кості. К. Бай. 32. 2) Раст. Bromus secalinus. L. ЗЮЗО. І. 114. Ум. кости́ронько. А він шельма костиронько, превеликий п'яниченько. Грин. III. 380.
Маце́нький, -а, -е. = мацінький. Маценьке горнятко. Вх. Зн. 35.
Пересторога, -ги, ж. Предостереженіе. Єдного пригода — другого пересторога. Ном. № 3908. О. Гервасій не чув сієї перестороги. Св. Л.
Позакидати, -да́ю, -єш, гл. Забросить, закинуть (во множествѣ). В мене в багато чобіт, що я позакидав нагору. Рудч. Ск. І. 213. Персні позакидали в воду. К. ХП. 27. Позакидали голови, насилу на їх держались шапки. Левиц. І. 15.
Позамочувати, -чую, -єш, гл. Замочить (во множествѣ).
Прогоня, -ні, ж. Просѣка въ лѣсу. Харьк. г.
Рутонька, руточка, -ки, ж. Ум. отъ рута.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАТУСИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.