Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

міцно

Мі́цно нар. 1) Крѣпко, сильно. Він її пригорнув до серця міцно, поцілував. Кв. І. 65. Міцно нездужає. О. 1862. VI. 109. 2) Прочно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 434.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІЦНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІЦНО"
Бандурчаник, -ка, м. Родъ лепешки изъ растертаго картофеля. Вх. Уг. 226.
Забреха́ти, -шу́, -шеш, гл. Залаять (о собакахъ). От же собака забрехала. Кв. 259. Собаки забрехали. Всі в хаті кинулись до вікон. Левиц. Пов. 203.
Зодяга, -ги, ж. = одіж. Найнялася на хазяйській зодязі. Пирят. у. Заробити на зодягу.
Льві́в, -вова, м. Львовъ, Лембергъ (городъ въ Галиціи). Львів не всякому здорів. Ном. № 718.
Ме́рвити, -влю, -виш, гл. Комкать, мять.
Несів, -ву, м. Часть поля, по недосмотру незасѣянная. Якось чудно жито зійшло: там є і густо, а там пусто, мов несів. Новомоск. у.
Приковувати, -вую, -єш, сов. в. прикувати, -кую́, -є́ш, гл. Приковывать, приковать. Коло тих стовпів дванадцять зміїв на ланцюгах приковано. Рудч. Ск. І. 135. Стоїть мов прикований — і очей не зведе. Рудч. Ск. II. 47.
Страшенно нар. Ужасно, сильно.
Цвинтарний, -а, -е. Относящійся къ погосту, кладбищу.
Шморшки, -шок, ж. Морщины, складки. Лице було оперезано шморшками. Левиц. І. 357.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІЦНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.