Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

моторуха

Мотору́ха, -хи, ж. Живая, дѣятельная женщина, воструха. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 449.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОТОРУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОТОРУХА"
Букодірка, -ки, ж. = букивчак. Вх. Уг. 228.
Земля́цтво, -ва, с. соб. Земляки.
Кругляти, -ля́ю, -єш, гл. Нить круговую. Да з кумою з Хмельницькою мед-вино кругляє. Макс.
Перервиця, -ці, ж. Перерывъ. З ковалем не вільно за роботу остей торгуватися, бо би була перервиця в рибі — часом вона ловила би ся, а, часом ні. Шух. І. 222.
Підхвебель, -ля, м. Испорч. фельдфебель. Буде мені товчеників від... підхвебеля за те, що опізнився. Грин. II. 295.  
Присада, -ди, ж. 1) Усадьба. У Пимона присада добра. Н. Вол. у. 2) Привитая вѣтка плодоваго дерева. присаду класти. Прививать деревья. Шух. І. 110.
Присліпуватий, -а, -е. Слѣпой на одинъ глазъ. ( Залюбовск.).
Радосточка, -ки, ж. Ум. отъ радість.
Рейвах, -ху, м. Суматоха, плачъ.
Соколиний, -а, -е. Соколиный. Ном. № 997.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОТОРУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.