Бендюга, -ги, ж. 1) бендюга = ломака = дрюк. Як схопилась буря, так я бендюгу виламав та давай скоріше хату вкривати. 2) Бревно, посредствомъ котораго вѣтряная мельница поворачивается. 3) Каждая изъ жердей, которыя кладуть на возъ для укладки на нихъ сноповъ: двѣ вдоль, а двѣ поперегъ. 4) мн. бендюги. Родъ простой повозки, ломовые роспуски.
Горшколі́п, -па, м. = Гончарь.
Мо́мсатися, -саюся, -єшся, гл. Возиться, долго что-либо дѣлать. Чи довго, чи не довго з ногою тею момсалась вона. Пішов у комору та й момсається там, — хто його зна що й робить так довго.
Оповідання, -ня, с. Разсказъ, повѣствованіе. З твого серця вийшли ті оповідання.
Останній, -я, -є. Послѣдній. Поки зберемо, то й останнє здеремо. Хто хоче першим бути, нехай буде з усіх останнім. в-останнє. Въ послѣдній разъ.
Понагинатися, -наємося, -єтеся, гл. Нагнуться (о многихъ). Верби понагинались над водою.
Потровити, -влю́, -виш, гл. Употребить на кормъ. Потровив солому скотиною. Ні, він травою потровить (т. е. не выкоситъ на сѣно, а выпасетъ).
П'ятаччя, -чя, с. соб. Пятаки. Дітворі малій п'ятаччя, пірники й мандрики (давали).
Розжалобити, -блю, -биш, гл. Разжалобить. Треба його розжалобити, щоб тільки він заплакав, то йому й легше буде.
Стогнійка, -ки, ж. Постоянно стонущая женщина.
